Скільки коштує жити студенту в Іспанії: реальний бюджет

Цифра, яка дивує іноземних студентів в Іспанії, — це рідко плата за навчання. Це рахунок у барі. Замовте в гранадському барі келих пива (caña) — і поруч з’являється тарілка їжі, за яку ви не платили: шматок тортильї, кілька крокетів, мисочка оливок, — і за два-три напої ви, по суті, повечеряли за ціну пива. За сорок хвилин пішки звідти студент того самого університету платить 250 € за кімнату в спільній квартирі — менше, ніж місячна норма кави в деяких північноєвропейських столицях. Іспанія має одну з найвигідніших вищих освіт у Західній Європі, але цифра державної плати за навчання розповідає лише половину історії, бо друга половина — це вартість життя, яка шалено коливається між Гранадою і центром Мадрида і яку майже жоден заголовок не вловлює. Цей путівник перетворює це на чесні цифри.

Ось суть. Реалістичний бюджет на життя «усе включено» в Іспанії становить 600–1400 € на місяць — приблизно 7000–16 000 € на рік — і головний важіль тут місто: Мадрид і Барселона коштують 1000–1400 €, Валенсія і Севілья — 700–1050 €, а Гранада і Саламанка — 600–900 €, майже виключно через оренду. Зверху додається державна плата за навчання, яка для студентів з ЄС складає всього 750–2500 € на рік будь-де в країні, а для бакалаврів поза ЄС — приблизно 6000–9000 € у Мадриді й Каталонії (і часто за ставкою ЄС у таких регіонах, як Андалусія й Валенсія), згідно з офіційними сторінками плат університетів та UNED. Їжа дешева за західноєвропейськими мірками — menú del día коштує 10–13 €, страва в університетській їдальні — 4–7 €, — а студентам поза ЄС варто додати приватне медичне страхування близько 450–750 € на рік. З усіх напрямків, для яких я допомагаю родинам складати бюджет, Іспанія — той, де різниця між двома містами може бути більшою, ніж різниця між двома країнами.

Ця стаття — сфокусований супутник до нашого повного путівника з навчання в Іспанії, який охоплює університети, процедуру визнання диплома через UNED, вступ, питання SAT, візу й стипендії в повному обсязі. Тут ми робимо одне, але глибоко: вартість життя — як насправді виглядає студентський місяць, місто за містом, стаття за статтею, включно з мінімальним підтвердженням коштів для візи та одноразовими витратами на облаштування, які ніхто не пояснює як слід першого разу.

Вартість життя в Іспанії, ключові цифри 2025/2026

Джерела: офіційні сторінки плат університетів та UNED (державна плата); exteriores.gob.es (студентська віза типу D, 100% IPREM = 600 €/міс у 2026 році); регіональні дані про оренду й університетські оцінки вартості життя, 2025/26. Реалістичні цифри; залежать від міста, способу життя та конкретного житла.

Головне: дешеве навчання, тож головний рахунок — це місто

Дві цифри обрамлюють усе подальше, і їх варто тримати окремо, бо їх наводять на зовсім різних базах.

Перша — це плата за навчання, і на державному шляху вона низька за будь-якими західноєвропейськими мірками. Іспанія встановлює плати державних університетів по кожній автономній спільноті, у межах національного діапазону — Мадрид, Каталонія, Андалусія, Валенсія та решта самі фіксують свою регульовану ставку за кредит. Громадяни ЄС платять 750–2500 € на рік за бакалаврат будь-де в країні. Бакалаври поза ЄС платять приблизно 6000–9000 € у провідних державних університетах Мадрида й Каталонії — близько 6800–8200 € у Carlos III і 6600 € в Universitat de Barcelona, — але багато регіонів (Андалусія, Валенсія, Кастилія-і-Леон) беруть зі студентів поза ЄС ту саму регульовану ставку, що й із громадян ЄС. Магістерські програми додають кілька тисяч євро на рік. Приватні університети — це окрема розмова: IE BBA — близько 29 000 €, ESADE BBA — близько 20 500 €, очний IESE MBA — близько 114 000 € за всю програму, — і цей путівник навмисно оцінює державний шлях, де плата за навчання достатньо мала, щоб трактувати її як окрему статтю, а не весь рахунок. Повне порівняння державних і приватних плат лежить в основному путівнику по Іспанії.

Друга цифра — це скільки коштує жити, і саме туди насправді йдуть гроші. Немає єдиної урядової цифри «заблокованого рахунку», як у Німеччині, але студентська віза дає корисний мінімум: студенти поза ЄС мають показати фінансові засоби у розмірі 100% IPREM — 600 € на місяць у 2026 році, близько 6000 € за десятимісячний рік — щоб отримати студентську візу типу D (exteriores.gob.es). Це мінімум, який приймає консульство, а не комфортний бюджет; реальні витрати вищі, щойно ви додасте соціальне життя й приватну квартиру, і значно вищі в Мадриді чи Барселоні, ніж у Гранаді.

Тож решта цього путівника трактує плату за навчання як вирішене питання — дешеве для студентів з ЄС, на кілька тисяч більше для тих, хто поза ЄС, за межами регіонів зі ставкою ЄС, — і оцінює те, що насправді змінюється: вартість життя, стаття за статтею.

Реалістичний місячний бюджет, стаття за статтею

Ось звідки береться діапазон 600–1400 €. Таблиця нижче будує студентський місяць знизу вгору, у двох колонках: ощадливий бюджет у дешевшому місті (кімната в piso compartido у Гранаді, Саламанці, Севільї чи Валенсії) і комфортний бюджет у Мадриді чи Барселоні (центральна кімната або невелика студія). Кожен рядок — реальна витрата; кожен підсумок — сума рядків над ним, побудована вгору, а не виведена назад із заголовка.

Джерела: регіональні дані про оренду й університетські оцінки вартості життя; ціни Abono Joven у Мадриді (10 €/місяць для осіб до 26 років після 50% bonificación, чинна до 2026 року) і T-Jove у Барселоні (44 €/90 днів, до 30 років); котирування приватного медичного страхування для студентів поза ЄС (Sanitas, Adeslas, DKV, Mapfre), 2025/26. Реалістичні оцінки; залежать від міста, способу життя та конкретного житла.

З цієї таблиці варто прочитати дві речі. По-перше, оренда й місто визначають майже всю різницю — розрив між місяцем за 650 € у Гранаді й місяцем за 1400 € у центрі Мадрида — це переважно житло, а не їжа чи транспорт. Продукти, телефон і обід у їдальні коштують приблизно однаково, де б ви не навчалися. По-друге, в Іспанії немає житлової допомоги на кшталт французької: тут немає еквівалента CAF, який повертав би частину вашої оренди, тож скільки бачите, стільки й платите. Компенсаційна перевага в тому, що дешеві статті — їжа, транспорт, дозвілля — справді дешеві, а найдешевші міста настільки дешеві, що відсутність субсидії майже не має значення.

З робочого столу College Council. Родини зациклюються на різниці плати між ставками ЄС і поза ЄС і пропускають більший важіль — місто. Той самий державний диплом з економіки, тією самою мовою, коштує вам 650 € на місяць у Гранаді чи Саламанці й 1300 € у центрі Мадрида — а за чотирирічний grado цей розрив становить 25 000–30 000 € лише на вартості життя, набагато більше за різницю плати між паспортом ЄС і поза ЄС. Якщо вашу програму пропонують у кількох містах, вибір міста — найбільше фінансове рішення, яке ви ухвалите. — Jakub Andre, засновник College Council · Indiana University, Kelley School of Business ‘20

Де ви навчаєтеся — там і рахунок: міста за вартістю

Таблиця нижче ранжує головні студентські міста від найдорожчого до найдешевшого, кожне в парі з провідним державним університетом, навколо якого воно збудоване, — більшість назв ведуть до повного профілю в Атласі College Council. Це ранг за вартістю, а не за якістю; про те, який університет найсильніший у чому, дивіться путівник найкращі університети Іспанії та основний путівник по Іспанії.

Закономірність стала: виїдьте з двох великих міст — і кімната різко дешевшає, тоді як решта кошика майже не рухається. Universidad de Granada та Universidad de Salamanca утримують дешевий край — Гранада роками є одним із найзапитуваніших напрямків Erasmus у Європі саме тому, що студент може добре жити на 650 € на місяць, — тоді як Complutense у Мадриді й Universitat de Barcelona сидять на вершині суто через те, що їхня оренда найвища в країні. Menú del día коштує ті самі 11 € у Гранаді, що й біля кампусу Complutense; різниться кімната. Якщо вашу спеціальність пропонують у кількох містах — а більшість державних grados саме такі — дешевше місто може зекономити вам 3000–6000 € на рік за майже ідентичний диплом, з тією самою платою ЄС у будь-якому разі.

Житло — стаття, яка вирішує ваш бюджет

Житло — це те, куди йдуть гроші в Іспанії, і де ухвалюються ті кілька рішень, які насправді рухають ваш бюджет.

Кімната в спільній квартирі (piso compartido) — це те, що винаймає більшість студентів, і це найдешевший розумний варіант у кожному місті. Шукати на Idealista, Fotocasa, Spotahome, Badi та університетських дошках оголошень; кімната коштує приблизно 500–800 € у центрі Мадрида чи Барселони, 400–600 € у їхніх віддалених районах, 350–550 € у Валенсії, 300–500 € у Севільї та 250–450 € у Гранаді й Саламанці. Ділити більшу квартиру із сусідами — це те, як самі іспанські студенти тримають житло доступним, і для іноземних студентів це теж стандарт. Ціла студія коштує набагато більше — 700–1100 € у великих містах — і за студентського бюджету рідко себе виправдовує.

Університетські гуртожитки дорожчі, але простіші. Традиційні colegios mayores і сучасні residencias пропонують кімнати з харчуванням, прибиранням і вбудованим соціальним життям, зазвичай 700–1200 € на місяць, часто з повним пансіоном. Вони знімають стрес пошуку житла з першого року й варті розгляду, якщо ви приїжджаєте самі й ще не говорите іспанською, але коштують приблизно вдвічі дорожче за спільну кімнату.

Закладайте вартість заїзду, а не лише місячну оренду. Іспанські орендодавці просять заставу (fianza) у розмірі однієї-двох місячних оренд, що повертається наприкінці, якщо квартира неушкоджена, плюс перший місяць наперед, а багато приватних оголошень додають місячну комісію агентства. Тож перш ніж ви витратите хоч євро на життя, вам потрібні дві-три місячні оренди в наявності — на кімнаті за 500 € це 1000–1500 €. Найдорожча помилка, яку я бачу, — підписати квартиру наосліп з-за кордону: саме так студенти переплачують за кімнату з довгою дорогою до кампусу або втрачають fianza через шахрайське оголошення. Забронюйте хостел чи короткострокову оренду на перший тиждень-два, приїдьте, огляньте кімнату особисто, а потім підписуйте. І починайте рано — у Мадриді пошук житла у вересні займає чотири-шість тижнів, а обмеження орендних ставок у Барселоні скоротили пропозицію, — тож починайте через житловий офіс вашого університету або Idealista за три-чотири місяці.

Дешеві статті — їжа, транспорт і те, що розтягує бюджет

Три частини іспанського студентського бюджету справді низькі — їжа, транспорт і (для студентів поза ЄС) медичне покриття — і саме тому ощадливий місяць в Іспанії коштує менше, ніж можна було б очікувати лише з цифри оренди.

Їжа. Харчуватися в Іспанії дешево за західноєвропейськими мірками. Продукти з Mercadona, Lidl, Dia чи Carrefour обходяться в 150–250 € на місяць. Щоденна економія — це menú del día — фіксований обід у будній день із закуски, основної страви, десерту й напою приблизно за 10–13 € — а університетські їдальні (comedores universitarios) подають повний обід за 4–7 €. У Гранаді, Хаені та частинах Андалусії безкоштовна тапа й досі приходить до кожного напою, що може перетворити пару cañas по 2,50 € на повноцінну їжу. Один обід у їдальні чи menú в будні дні тримає статтю витрат на їжу низькою навіть у Мадриді й Барселоні.

Транспорт: дешевий, а для студентів у багатьох містах майже безкоштовний. Проїзний Abono Joven у Мадриді коштує всього 10 € на місяць за необмежені поїздки для осіб до 26 років (50% bonificación від базового тарифу 20 €, підтверджено чинним до 2026 року) — одна з найбільших вигід європейського громадського транспорту, — тоді як T-Jove у Барселоні коштує близько 44 € за 90 днів необмежених поїздок для осіб до 30 років. Багато менших міст достатньо пішохідні, щоб студенти взагалі обходилися без проїзного; Гранада, Саламанка й центр Севільї значною мірою покриваються пішки. Міжміська залізнична й автобусна мережа Іспанії теж дешева порівняно з північною Європою, коли ви хочете подорожувати на вихідних.

Здоров’я: дешевий додаток для тих, хто поза ЄС, безкоштовний для ЄС. Студенти поза ЄС купують приватне медичне страхування без співоплати — близько 450–750 € на рік (40–65 € на місяць) у Sanitas, Adeslas, DKV чи Mapfre — обов’язкове як на етапі візи, так і при поновленні TIE. Студенти з ЄС/ЄЕЗ користуються Європейською карткою медичного страхування (EHIC) одразу після приїзду, а потім реєструються в регіональній державній службі охорони здоров’я, щойно отримають довідку padrón, тож їхні витрати на здоров’я фактично нульові. У будь-якому разі це значно менше за обов’язкове студентське страхування в Німеччині чи британський Immigration Health Surcharge.

Складіть усе докупи — і дешеві статті (menú за 11 €, безкоштовна гранадська тапа, проїзний за 10 € у Мадриді, скромне приватне страхування) — це саме те, що дозволяє ощадливому студенту в Гранаді чи Саламанці жити значно нижче заголовка, тоді як неминуча стаття — оренда в Мадриді чи Барселоні — це те, що штовхає бюджет великого міста до 1400 €.

Одноразові витрати на старті, про які ніхто не попереджає

Місячний бюджет — лише половина історії. Приїзд до Іспанії несе купу одноразових витрат, які заскочують студентів зненацька, і більшість із них припадає на перші тижні, перш ніж з’явиться будь-який дохід від підробітку.

• Віза й підтвердження коштів. Студенти поза ЄС платять збір за студентську візу типу D (близько 80–160 € залежно від консульства й взаємності) і мають показати фінансові засоби у розмірі 100% IPREM — 600 €/місяць, близько 6000 € на рік (exteriores.gob.es). Підтвердження коштів — це ваші гроші, а не збір, але їх треба продемонструвати до видачі візи. Студенти з ЄС не платять нічого, і віза їм не потрібна.
• Картка резидента TIE. Протягом 30 днів після приїзду студенти поза ЄС подають заяву на Tarjeta de Identidad de Extranjero: збір за modelo 790 código 012 становить близько 16 €, плюс фото й документи з апостилем. Поновлюється щороку.
• Орендна застава (fianza) і комісія агентства. Одна-дві місячні оренди наперед, що повертаються, плюс можлива місячна комісія агентства. На кімнаті за 500 € це 1000–1500 € до першого місяця оренди.
• Апостилі й присяжні переклади. Визнання іноземного диплома через UNED плюс апостилі й присяжні переклади, яких вимагають віза й університет, коштує 150–400 € загалом (сам збір UNED за credencial de acceso становить близько 157 €).
• Облаштування квартири. Постіль, кухонне начиння, SIM-картка й перші підключення комуналки додають 150–300 € у перші тижні.

Жодна з цих витрат не велика сама по собі, але разом вони означають, що перший місяць коштує помітно більше за типовий. Закладіть додаткові 1500–2800 € доступних коштів на старт, окремо від ваших місячних грошей на життя, щоб не покладатися на підробіток, який ще не почався. Повну послідовність дій з візою, NIE, TIE і padrón крок за кроком викладено в основному путівнику по Іспанії.

Чи можна це відробити? Підробіток і реальна математика

Іспанія прихильніша до працюючих студентів, ніж колись, і це змінює розрахунок доступності — особливо в дешевших містах.

Правила. Студенти з ЄС/ЄЕЗ працюють без обмежень. За Королівським декретом 1155/2024 (чинним із травня 2025 року) студенти університетів і професійної освіти (FP) поза ЄС можуть працювати до 30 годин на тиждень, причому дозвіл на роботу тепер вбудований у картку резидента-студента, а не вимагає окремого дозволу — справжня лібералізація порівняно зі старим режимом «лише неповна зайнятість».

Математика. Типова студентська оплата — 8–12 € на годину в готельно-ресторанній сфері, роздрібній торгівлі, репетиторстві з англійської, на посадах асистентів дослідників і в англомовній підтримці клієнтів. За 18–20 годин на тиждень це приблизно 700–950 € брутто на місяць. У Гранаді чи Саламанці, де весь бюджет може бути менше 700 €, підробіток може покрити більшу його частину або весь. У Мадриді чи Барселоні він покриває відчутну частину, але рідко все. Ринки праці різняться за містом: у Мадриді найглибший ринок підробітку у фінансах, консалтингу, техсекторі й підтримці клієнтів; Барселона тяжіє до техсектора (Glovo, Wallapop, Typeform) і туризму; Севілья, Валенсія й Гранада пропонують нижчі зарплати, але пропорційно дешевшу оренду.

Чесна версія. Підробіток в Іспанії компенсує ваші витрати більше, ніж у багатьох країнах, — особливо на півдні, — але мало хто з іноземних студентів повністю фінансує себе роботою під час навчання, надто на першому році, поки облаштовується й покращує іспанську. Реалістичний план — це поєднання: родинні кошти чи заощадження як основа, підробіток для зменшення навантаження, і стипендія, якщо вдасться її здобути. Провідні нагороди — стипендії за заслуги від IE та ESADE, державні Becas MEC (до приблизно 6000 € на рік), Fundación Carolina для студентів із Латинської Америки, Erasmus+ і AECID — детально описані в основному путівнику по Іспанії.

Як Іспанія порівнюється — аргумент цінності

Для студента державного університету з ЄС вартість життя — це майже увесь кошт: плата за навчання 750–2500 € на рік достатньо мала, щоб її ігнорувати. Навіть для студента поза ЄС витрати на життя за чотири роки перекривають різницю плати. Це робить порівняння з іншими напрямками надзвичайно вигідним.

У Великій Британії сама лише міжнародна плата за бакалаврат становить 24 000–40 000 £ на рік ще до жодного пенні оренди; наш путівник по Великій Британії розкладає бюджет «усе включено» в 36 000–56 000 £ на рік. Іспанська цифра «усе включено» — державна плата плюс життя — становить близько 8000–18 000 € на рік для студента з ЄС і на кілька тисяч більше для тих, хто поза ЄС, за межами регіонів зі ставкою ЄС, — інший всесвіт вартості. Найближчі порівняння — інші вигідні маршрути: Німеччина, де плата за навчання майже нульова, але обов’язкове студентське медичне страхування дорожче, а житлової допомоги, якої бракує Іспанії, теж немає; Франція, де субсидія на житло CAF тягне реальну вартість нижче заголовка так, як Іспанія не вміє; і Греція, яка перебиває навіть дешеві іспанські міста по оренді.

Особливе становище Іспанії — це розкид. Витрати у Франції групуються навколо допомоги CAF; у Німеччині — навколо безкоштовного навчання й заблокованого рахунку. В Іспанії немає єдиної субсидії, яка б її визначала, — натомість вона пропонує величезний діапазон, від життя за 600 € на місяць у Гранаді до 1400 € у центрі Мадрида, обидва за тією самою крихітною платою ЄС. Цей діапазон і є можливістю: студент, який обирає місто свідомо, отримує одну з найнижчих реальних вартостей у Західній Європі, тоді як той, хто за замовчуванням їде до столиці, платить надбавку, що не має жодного стосунку до якості диплома. Повну картину напрямок за напрямком викладено в хабі з навчання в Іспанії.

Що варто знати українському студентові

Для українців Іспанія — це маршрут «поза ЄС»: усі цифри й кроки для студентів не з ЄС, описані вище (студентська віза типу D, підтвердження коштів у 100% IPREM, приватне медичне страхування, картка TIE), стосуються саме вас. Кілька моментів, які слід тримати в голові на українському шляху до Іспанії.

Визнання атестата. Іспанські державні університети не приймають український атестат про повну загальну середню освіту напряму. Доступ до вищої освіти проходить через UNED — потрібно отримати credencial de acceso (збір близько 157 €), а сам атестат і додаток з оцінками подаються з апостилем і присяжним перекладом іспанською. Результати ЗНО/НМТ не замінюють цієї процедури — вони важливі для української системи, але для іспанського вступу ключовим є визнання диплома через UNED. Заклавши апостилі й присяжні переклади (150–400 €, як у списку витрат на старті вище), починайте цей процес заздалегідь — він часто триває довше, ніж очікуєш.

Мовний маршрут. Якщо ви орієнтуєтеся на програму іспанською, готуйтеся скласти DELE або SIELE на рівні, якого вимагає виш (зазвичай B2). Якщо ж ви хочете уникнути іспанської на старті, шукайте програми з викладанням англійською — їх дедалі більше в приватних вишах і на окремих факультетах державних, — і там від вас вимагатимуть TOEFL iBT чи IELTS. Який саме маршрут обрати, залежить від програми; обидва дозволяють жити в тому самому дешевому місті за тими самими цифрами з цього путівника.

Тимчасовий захист. Якщо ви вже перебуваєте в Іспанії чи іншій країні ЄС за тимчасовим захистом, ваш шлях до запису, оформлення документів і медичного покриття може відрізнятися від класичного маршруту «віза типу D з-за кордону», описаного тут. Це окрема ситуація, і її варто звірити безпосередньо з консульством, університетом і місцевим органом з питань іноземців — конкретні правила змінюються, тож не покладайтеся на загальні цифри цього розділу для свого випадку.

Поширені запитання

Як допомагає College Council

Скласти бюджет на Іспанію — це проста частина, щойно цифри стають зрозумілими; складніша частина — вибудувати заявку, яка вас вступить, а потім підтвердити кошти для візи. Це та робота, яку ми робимо з родинами, спираючись на ті самі університетські дані, що живлять цей путівник.

Для вимоги з англійської, яку висуває майже кожна іспанська програма з викладанням англійською — зазвичай TOEFL iBT 88–100+ або IELTS 6.5–7.0+ — наш застосунок TOEFL проводить повні пробні тести iBT з оцінюванням говоріння й письма штучним інтелектом, найближче до справжнього іспиту, що можна зробити вдома. Якщо ви орієнтуєтеся на IE, ESADE BBA чи паралельну заявку до США, де важливий SAT, наш застосунок SAT проводить повний цифровий SAT з адаптивною практикою.

Створіть безкоштовний акаунт на College Council. Ми тримаємо кожен іспанський університет — державний і приватний, від Carlos III і Pompeu Fabra до IE та ESADE — з його вимогами до вступу й тим, як туди потрапити, а наш інструмент шансів перетворює ваш диплом на реалістичні шанси. Коли ж ви просто хочете дослідити — і порівняти, скільки насправді коштує рік у Мадриді проти Гранади, — наш інтерактивний Атлас показує на карті кожен іспанський заклад і десятки тисяч інших по світу з фактами, потрібними, щоб скласти список вступу.

Читайте також

• Навчання в Іспанії: повний путівник — повний хаб: університети, UNED, вступ, віза й стипендії
• Найкращі університети Іспанії для іноземних студентів — який заклад найсильніший у чому, поза вартістю
• Як вивчати медицину в Іспанії — маршрут, вступний поріг і скільки це коштує
• IE University Madrid: повний путівник — провідна приватна школа, де вартість працює інакше
• Вартість життя студента у Франції — інший середземноморський вигідний маршрут, із субсидією CAF, якої бракує Іспанії

Джерела та методологія

Цифри вартості в цьому путівнику побудовані з офіційних даних іспанського уряду й університетів, звірені з набором даних Атласу College Council про іспанські університети та нашим консультаційним досвідом із родинами міжнародних абітурієнтів. Важливі цифри поточного циклу (державна плата за навчання, мінімум підтвердження коштів для візи, проїзні, медичне страхування й межі робочих годин) було звірено з офіційними джерелами у червні 2026 року; цифри змінюються щороку, а плата за навчання встановлюється по кожній автономній спільноті, тож завжди звіряйте точну суму для свого року вступу, регіону й міста.

1. Міністерство закордонних справ Іспанії — вимоги студентської візи типу D і підтвердження коштів (100% IPREM = 600 €/місяць у 2026 році, ~6000 €/рік; приватне медичне страхування обов’язкове)
2. UNED — визнання іноземних атестатів про середню освіту для доступу до університету (credencial de acceso, ~157 €; маршрут вступу до державного вишу)
3. Офіційні сторінки плат університетів — Universitat de Barcelona, Universidad Carlos III de Madrid, Universidad de Granada та інші, 2025/26 (державна плата 750–2500 € для ЄС; 6000–9000 € поза ЄС у Мадриді/Каталонії, ставка ЄС у багатьох регіонах)
4. BOE / Уряд Іспанії — Королівський декрет 1155/2024 про Регламент з імміграції (студенти університетів можуть працювати до 30 год/тиждень; дозвіл вбудований у картку резидента, чинний із травня 2025 року)
5. Consorcio Regional de Transportes de Madrid / TMB Barcelona — ціни Abono Joven (10 €/місяць для осіб до 26 років після 50% bonificación, чинна до 2026 року; базовий тариф 20 €) і T-Jove (44 €/90 днів, до 30 років)
6. Приватні страховики — студентські плани Sanitas, Adeslas, DKV, Mapfre (покриття без співоплати ~450–750 €/рік для студентів поза ЄС)
7. College Council — набір даних Атласу про вищу освіту (дані про розташування й рейтинги іспанських університетів) і внутрішній консультаційний досвід із родинами міжнародних абітурієнтів