Скільки коштує жити студенту у Франції: реальний бюджет

Цифра, яка дивує більшість іноземних студентів у Франції, — це не рахунок із бістро чи булочної. Це чек із кампусної їдальні. Повний гарячий обід у resto U від CROUS у Ліллі чи Страсбурзі — суп, основна страва, десерт, чвертка багета — виходить на €3,30, ту саму ціну, яку він тримає роками. За кілька тижнів після того, як ви підписали договір оренди, приходить друга несподіванка: виплата від CAF, агентства сімейних виплат, що зрізає €180 з вашої оренди щомісяця, хоч який у вас паспорт. Франція має одну з найвигідніших серйозних вищих освіт у Західній Європі, але заголовкова цифра плати недооцінює це, бо справжня історія — це щоденний бюджет, який держава тихо субсидує одразу з кількох боків. Цей путівник перетворює це на чесні цифри.

Ось суть. Плата за навчання в державному виші Франції мізерна — €178/рік для бакалавра з ЄС, €2 895–€3 941 для студентів поза ЄС (Campus France) — тож реальна вартість навчання тут — це життя, а реалістичний бюджет «усе включено» становить €700–€1 400 на місяць, або близько €8 000–€16 000 на рік. Дві субсидії зрізають цю цифру так, як майже жодна інша країна не дублює: допомога на житло CAF повертає €150–€230 на місяць будь-якому студентові, іноземному включно (caf.fr), а обід у їдальні CROUS коштує €3,30 (€1 зі стипендією за соціальними критеріями). Найбільша окрема змінна — це Париж проти решти: Париж коштує €1 000–€1 400 на місяць, тоді як Лілль, Страсбург, Монпельє і Ренн сидять ближче до €650–€900, а в будь-якому місті найбільша стаття — оренда. З усіх напрямків, для яких я допомагаю родинам складати бюджет, Франція — той, де реальна вартість найдалі нижче заголовка, бо субсидії справжні, а більшість студентів так і не отримує всіх до кінця.

Ця стаття — сфокусований супутник до нашого повного путівника з навчання у Франції, який охоплює університети, вступ, візу й стипендії в повному обсязі. Тут ми робимо одне, але глибоко: вартість життя — як насправді виглядає студентський місяць, місто за містом, стаття за статтею, включно з допомогою CAF, мережею CROUS і одноразовими витратами на старт, які ніхто не пояснює як слід першого разу.

Вартість життя у Франції, ключові цифри 2025/2026

Джерела: Campus France і декрет про плату Ministère de l’Enseignement Supérieur (2025/26); настанови щодо допомоги на житло CAF (caf.fr); CROUS / messervices.etudiant.gouv.fr (ціни на їдальню й гуртожитки); service-public.fr (права на роботу, SMIC). Реалістичні оцінки на 2025/26; цифри залежать від міста й способу життя.

Головне: плата мізерна, тож життя — це весь рахунок

Дві цифри обрамлюють усе подальше, і варто бути точним щодо того, як вони співвідносяться, бо їх наводять на різних базах.

Перша — це плата за навчання, і у французькому державному виші вона близька до похибки заокруглення. Студенти з ЄС/ЄЕЗ платять статутні збори, що встановлюються щороку декретом: у 2025/26 близько €178/рік за licence (бакалаврат), €254/рік за master і €397/рік за doctorat, плюс обов’язковий внесок на студентське життя CVEC близько €105. Студенти поза ЄС платять інституційні збори, запроваджені 2019 року — офіційно €2 895/рік за licence і €3 941/рік за master, хоча багато університетів досі застосовує часткові пільги, ближчі до €2 770/€3 770. Навіть повна ставка для поза ЄС перебиває британську чи американську плату на порядок. Grandes écoles і приватні бізнес-школи — окрема історія — HEC, ESSEC, INSEAD беруть €15 000–€60 000+ — але для державного шляху, на якому фокусується цей путівник, плата достатньо мала, щоб трактувати її як виноску.

Друга цифра — це скільки коштує жити, і саме це реальний рахунок. Немає єдиної урядової цифри «заблокованого рахунку», як у Німеччині, але заявка на візу дає корисний мінімум: студенти поза ЄС мають показати фінансові засоби у розмірі близько €7 380 на рік (приблизно €615 на місяць), щоб отримати студентську візу VLS-TS (service-public.fr). Це той бідний мінімум, який приймає влада, а не комфортний бюджет — реальні витрати вищі, щойно ви додасте соціальне життя й квартиру не від CROUS. Складіть обидві цифри — і картина чиста: французький державний диплом коштує вам невеликої плати, CVEC, оренди, їжі й страхування, і майже нічого більше, а CAF потім повертає частину оренди.

Тож решта цього путівника трактує плату як вирішене питання (мала й зафіксована декретом) і оцінює те, що насправді змінюється: вартість життя, яка у Франції шалено коливається між Парижем і рештою країни і яку системи CAF і CROUS тягнуть униз у кожному місті.

Реалістичний місячний бюджет, стаття за статтею

Ось звідки береться діапазон €700–€1 400. Таблиця нижче будує студентський місяць знизу вгору, у двох колонках: ощадливий бюджет у дешевшому місті (кімната CROUS або colocation у Ліллі, Страсбурзі, Монпельє чи Ренні) і комфортний бюджет у Парижі чи іншому дорогому місті (невелика студія). Кожен рядок — реальна витрата; кожен підсумок — сума рядків над ним, побудована вгору, а не виведена назад із заголовка. Останній рядок показує той самий підсумок після CAF — цифру, що насправді покидає ваш рахунок.

Джерела: CROUS / messervices.etudiant.gouv.fr (ціни на гуртожитки й їдальню); настанови щодо CAF (€150–€230/міс типово для студентів); Île-de-France Mobilités (Navigo imagine R / студентський €88,80/міс); service-public.fr (Sécurité Sociale ~70% відшкодування). Реалістичні оцінки на 2025/26; залежать від міста, способу життя й конкретного житла.

З цієї таблиці варто прочитати дві речі. По-перше, оренда й місто визначають майже всю різницю — розрив між місяцем за €700 у Ліллі й місяцем за €1 500 у Парижі — це переважно житло, а не їжа чи транспорт. Продукти, телефон і mutuelle коштують приблизно однаково, де б ви не навчалися. По-друге, CAF змінює математику в кожній колонці: ті самі €150–€230 приходять, чи ви в Парижі, чи в Пуатьє, тож пропорційно вони зрізають більше з дешевого бюджету. Студент у Ліллі на €650 з €200 від CAF насправді живе на €450; саме ця цифра робить Францію одним із напрямків із найнижчою реальною вартістю в Західній Європі.

З робочого столу College Council. Найкорисніший бюджетний крок, який я бачу в студентів, не має нічого спільного з пошуком чарівної стипендії. Це подати на CAF у перший тиждень. Більшість іноземних студентів або не знає, що вона існує, або припускає, що вона лише для громадян Франції — це не так; вона стосується студентів з ЄС і поза ЄС однаково, щойно у вас є договір оренди. Другий крок — обрати місто перед квартирою: та сама крихітна плата й той самий калібр державного диплома чекають у Ліллі, Страсбурзі чи Монпельє, а за трирічний licence економія лише на оренді може скласти €6 000–€10 000. — Jakub Andre, засновник College Council · Indiana University, Kelley School of Business ‘20

Де ви навчаєтеся — там і рахунок: міста за вартістю

У Франції найбільший важіль на вашу вартість життя — це чи навчаєтеся ви в Парижі, і він рухає цифру майже виключно через оренду. Таблиця нижче ранжує головні студентські міста від найдорожчого до найдешевшого, кожне в парі з провідним державним університетом, навколо якого воно збудоване, — більшість назв ведуть до повного профілю в Атласі College Council. Це ранг за вартістю, а не за якістю; про те, який університет найсильніший у чому, дивіться путівник найкращі університети Франції та основний путівник по Франції. CAF діє в кожному місті цієї таблиці.

Закономірність стала: виїдьте з Парижа — і кімната дешевшає, тоді як решта кошика майже не рухається. Sorbonne University та Université Paris Cité сидять на вершині таблиці вартості суто тому, що паризька оренда найвища в країні — їжа, mutuelle та обід у CROUS коштують там стільки ж, скільки в Ліллі. Université de Lille та інші північні, східні й південні міста утримують дешевий край без жертв якістю. Якщо вашу спеціальність пропонують у кількох містах — а більшість програм licence і master саме такі — дешевше місто може зекономити вам €3 000–€6 000 на рік за майже ідентичний диплом і щоденне життя, з тією самою платою €178 і тією самою допомогою CAF.

Житло — стаття, яка вирішує ваш бюджет

Житло — це те, куди йдуть гроші у Франції, і де ухвалюються ті кілька рішень, які насправді рухають ваш бюджет.

Гуртожитки CROUS — найдешевший варіант і найважчий до отримання. Державна мережа CROUS у кожному академічному регіоні веде субсидовані гуртожитки приблизно за €200–€400 на місяць, значно нижче приватного ринку в кожному місті, і зверху вони прийнятні для CAF. Заковика — у пропозиції: попит значно перевищує кількість місць, особливо в Парижі й Ліоні, тож подавайтеся через портал DSE (messervices.etudiant.gouv.fr) одразу, щойно ваше зарахування підтверджено — вікно відкривається в січні й закривається в травні. Якщо ви отримаєте місце, це найбільша економія, доступна іноземному студентові, і вона одразу вшиває вас у їдальню CROUS та екосистему студентських сервісів.

Студія або кімната в спільній квартирі (colocation) — це те, що насправді винаймає більшість студентів. Знайдене на leboncoin, ImmoJeune, Studapart чи платформі CROUS Lokaviz, приватне житло коштує близько €600–€900 за студію в Парижі (до €1 400 у центрі), €450–€700 у Ліоні й Бордо та €380–€600 у Ліллі, Страсбурзі, Монпельє і Ренні. Colocation — поділ більшої квартири із сусідами — дешевший на людину за студію, і саме так самі французькі студенти тримають житло доступним. Закладіть заставу (dépôt de garantie) у розмірі однієї-двох місячних оренд, що повертається наприкінці, якщо квартира неушкоджена, а більшість приватних орендодавців проситиме поручителя (garant); якщо у вас немає його у Франції, безкоштовна державна схема гарантій Visale покриває іноземних студентів.

Договір оренди — це те, що відкриває CAF. Ви не можете подати на допомогу на житло, поки не підписали договір оренди (bail) на своє ім’я, тож послідовність важлива: забезпечте житло, підпишіть договір, тоді подайтеся до CAF онлайн із договором і вашим RIB (банківськими реквізитами). Найдорожча помилка, яку я бачу, — узяти зобов’язання по квартирі наосліп з-за кордону; саме так студенти переплачують за кімнату з довгою дорогою до кампусу або втрачають заставу через шахрайське оголошення. Забронюйте хостел чи короткострокову оренду на перший тиждень-два, приїдьте, огляньте кімнату особисто, а потім підписуйте.

Дешеві статті — CROUS, CAF, транспорт і те, що субсидує держава

Чотири частини французького студентського бюджету система навмисно тримає низькими, і саме тому скромний дохід розтягується тут далі, ніж самá лише оренда могла б підказати.

Їжа: їдальня CROUS. У кожному університетському місті є resto U — субсидований студентський ресторан від CROUS — де повний гарячий обід (закуска, основна страва, десерт, хліб) коштує €3,30, і всього €1 для студентів зі стипендією за соціальними критеріями (boursiers). Один основний прийом їжі там у будні — найпростіший спосіб тримати статтю на їжу низькою навіть у Парижі. Зверху продукти з дискаунтерів (Lidl, Aldi, Carrefour) коштують €200–€300 на місяць.

Житло: CAF. Допомога, на яку більшість іноземних студентів так і не подається. CAF платить APL або ALS — зазвичай €150–€230/міс для студента — будь-кому, хто винаймає прийнятне житло у Франції, французу, з ЄС чи поза ЄС. Ви подаєтеся онлайн на caf.fr після підписання договору; виплати зазвичай починаються за два-три місяці й сумуються з підробітком і стипендіями. На оренді €500 у Ліоні з €180 від CAF ваша реальна вартість житла падає до €320. За кілька років навчання це кілька тисяч євро, які більшість студентів залишає на столі.

Транспорт: дешевий, а в деяких містах безкоштовний. Паризький студентський проїзний Navigo imagine R коштує €88,80/міс за необмежені поїздки по Іль-де-Франс; поза Парижем студентські сезонні квитки коштують €15–€34/міс, а кілька міст (Монпельє, Дюнкерк) перейшли на безкоштовний громадський транспорт. SNCF Carte Avantage Jeune за €49/рік дає 30% знижки на більшість потягів — корисно, коли Брюссель, Амстердам чи Барселона за одну поїздку TGV.

Здоров’я: безкоштовне державне покриття плюс дешеве доповнення. Реєстрація студента у Sécurité Sociale безкоштовна й відшкодовує близько 70% стандартних медичних витрат; іноземні студенти реєструються онлайн на etudiant-etranger.ameli.fr після приїзду. Щоб покрити решту, більшість студентів додає доповнення mutuelle за €10–€30/міс. Тож сукупна вартість здоров’я скромна — немає обов’язкового рахунка на €130, як у Німеччині, і немає медичного збору, як у Великій Британії.

Складіть усе докупи — і субсидовані статті (їдальня за €3,30, допомога CAF, кімната CROUS, безкоштовний чи майже безкоштовний транспорт, безкоштовна Sécu) — це саме те, що дозволяє ощадливому студентові в Ліллі чи Ренні жити значно нижче заголовкових цифр, тоді як неминучі статті (оренда в Парижі, застава, mutuelle) — це те, що штовхає паризький бюджет до €1 400 до CAF.

Одноразові витрати на старті, про які ніхто не попереджає

Місячний бюджет — лише половина історії. Приїзд до Франції несе купу одноразових витрат, які заскочують студентів зненацька, і всі вони припадають на перші тижні, перш ніж CAF почала платити й перш ніж з’явився будь-який дохід від підробітку.

• Віза й OFII. Студенти поза ЄС платять візовий збір €99 за VLS-TS, тоді збір за валідацію OFII €60 протягом трьох місяців після приїзду, щоб перетворити візу на дозвіл на проживання (service-public.fr). Студенти з ЄС не платять нічого, і віза їм не потрібна.
• Підтвердження коштів. Щоб отримати візу, ви маєте показати фінансові засоби у розмірі близько €7 380 на рік — ваші гроші, а не збір, але їх треба продемонструвати до видачі візи.
• Орендна застава (dépôt de garantie). Одна-дві місячні оренди, сплачені наперед і поворотні наприкінці. Для кімнати за €500 це €500–€1 000, які ви маєте мати в наявності зверху першого місяця оренди й можливої комісії агентства.
• CVEC. Обов’язковий внесок на студентське життя близько €105, сплачується онлайн перед зарахуванням — він фінансує кампусні сервіси здоров’я, спорту й культури.
• Розрив першого місяця до CAF. CAF зазвичай потребує двох-трьох місяців, щоб почати платити, тож ви фінансуєте ранню оренду повністю, а допомога приходить заднім числом (перший прийнятний місяць зазвичай відшкодовують, щойно ваше досьє оброблено).

Жодна з цих витрат не велика сама по собі, але разом вони означають, що перший місяць коштує помітно більше за типовий — закладіть додаткові €1 200–€2 500 доступних коштів на старт, окремо від ваших місячних грошей на життя, щоб не покладатися на CAF чи підробіток, який ще не почався.

Чи можна це відробити? Підробіток і реальна математика

Франція прихильна до працюючих студентів, що змінює розрахунок доступності — і заробіток сумується з CAF, чого системи більшості країн не дозволяють.

Правила. Студенти з ЄС/ЄЕЗ працюють без обмежень. Студенти поза ЄС із VLS-TS можуть працювати до 964 годин на рік — приблизно 20 годин на тиждень у семестрі — автоматично, без окремого дозволу. Цього достатньо, щоб зробити реальну вм’ятину в бюджеті, не зриваючи навчання.

Математика. Мінімальна зарплата (SMIC) — €12,31/год брутто з 2026 року, близько €9,75 нетто (service-public.fr), тож 18–20 годин на тиждень дають приблизно €750–€900 нетто на місяць. У дешевшому місті на кшталт Лілля чи Ренна — де бюджет після CAF може бути менше €600 — підробіток покриває весь його. У Парижі він покриває відчутну частку, але рідко все. Популярна студентська робота — репетиторство з англійської й математики (€15–€25/год), готельно-ресторанна сфера, роздрібна торгівля, кампусні роботи CROUS і англомовна підтримка клієнтів. Стажування (stages) під час навчання платять щонайменше €4,35/год, а у фінансах, консалтингу й техсекторі — значно більше.

Чесна версія. Підробіток у Франції компенсує ваші витрати більше, ніж у більшості країн — особливо коли ви додаєте CAF зверху зарплати — але мало хто з іноземних студентів фінансує себе повністю роботою під час навчання, надто на першому році, поки облаштовується й покращує французьку. Реалістичний план — це поєднання: родинні кошти чи заощадження як основа, CAF, подана з першого тижня, підробіток чи оплачуваний stage для зменшення навантаження, і стипендія, якщо вдасться її здобути. Провідні нагороди — стипендія Eiffel (€1 200/міс для магістратури) та Émile Boutmy від Sciences Po (до €19 000/рік) — детально описані в основному путівнику по Франції.

Як Франція порівнюється — аргумент цінності

Причина, чому вартість життя так багато важить у Франції, у тому, що для студента державного вишу це майже увесь кошт — плата достатньо мала, щоб її ігнорувати. Це робить порівняння з іншими напрямками надзвичайно вигідним.

У Великій Британії сама лише міжнародна плата за бакалаврат становить 24 000–40 000 £ на рік ще до жодного пенні оренди; наш путівник по Великій Британії розкладає бюджет «усе включено» в 36 000–56 000 £ на рік. Французька цифра «усе включено» — плата плюс життя, після CAF — становить близько €8 000–€18 500 на рік для студента з ЄС, інший всесвіт вартості. Найближчі порівняння — інші вигідні європейські маршрути: Німеччина, де плата теж майже нульова, але немає житлової допомоги на кшталт CAF, а обов’язкове медичне страхування дорожче; Нідерланди, де плата для поза ЄС становить €8 000–€20 000 на рік зверху життя; і дешевші південні напрямки на кшталт Греції, які перебивають навіть дешеві французькі міста по оренді.

Особливе становище Франції — це поєднання субсидій. У Німеччині безкоштовне навчання; у Франції — крихітна плата плюс допомога CAF плюс їдальня за €3,30 плюс безкоштовне державне покриття здоров’я, нашаровані одне на одне. Жодна окрема з них не унікальна, але складені разом вони тягнуть реальну вартість французького диплома нижче заголовка так, як мало який напрямок уміє — і саме тому розрив між ціновим шоком деінде й реальною вартістю тут найбільший серед усіх країн, які ми радимо.

Що варто знати українському студентові

Для українців Франція — це маршрут «поза ЄС»: усі цифри й кроки для студентів не з ЄС, описані вище (студентська віза VLS-TS, підтвердження коштів близько €7 380, валідація OFII, дозвіл на роботу 964 години), стосуються саме вас. Але є одна велика добра новина, що відрізняє Францію: допомога CAF і обід у CROUS за €3,30 не залежать від громадянства — українець отримує точно ті самі €150–€230 на місяць назад на оренду й ту саму субсидовану їдальню, що й громадянин Франції. Кілька моментів, які слід тримати в голові на українському шляху до Франції.

Визнання атестата. Французькі державні університети, як правило, приймають український атестат про повну загальну середню освіту як еквівалент французького Baccalauréat — і, на відміну від Німеччини, зазвичай без додаткового підготовчого року. Ваш атестат зіставляють із Baccalauréat напряму, а оцінки атестата й результати ЗНО/НМТ враховують у вашому досьє. Якщо ваш диплом не визнано наперед, запросіть Statement of Comparability в ENIC-NARIC France, а точну еквівалентність для вашого типу диплома підтверджуйте через Campus France в Україні. Заклавши апостилі й присяжні переклади на старті, починайте цей процес заздалегідь — він часто триває довше, ніж очікуєш.

Шлях вступу та віза. Для кандидатів не з ЄС із понад 65 країн — а отже й для українців — вступ до французького державного бакалаврату, магістратури чи grande école йде через процедуру Études en France, якою керує Campus France у вашій країні (це не Parcoursup — той маршрут для студентів з ЄС). Ви подаєтеся через портал, проходите педагогічну співбесіду, тоді отримуєте попереднє погодження візи, інтегруючи вашу заявку на VLS-TS в один процес. Сама віза коштує €99, плюс валідація OFII €60 після приїзду, а підтвердження коштів — близько €7 380 на рік (як у списку витрат вище). Дедлайни Études en France абсолютні — зазвичай вікна відкриваються в жовтні–листопаді й закриваються між січнем і березнем залежно від країни.

Мовний маршрут. Якщо ви орієнтуєтеся на програму французькою, готуйтеся скласти TCF, DELF або DALF — зазвичай рівня B2 для бакалаврату й C1 для магістратури. Якщо ж ви хочете уникнути французької на старті, англомовний каталог сильно розрісся (Sciences Po, окремі факультети Paris-Saclay, PSL і Université Paris Cité), і там від вас вимагатимуть TOEFL iBT 90+ або IELTS 6.5+. Навіть на англійській програмі французька на рівні A2–B1 помітно полегшує щоденне життя, підробіток і шанси залишитися надовго.

Тимчасовий захист. Якщо ви вже перебуваєте у Франції за статусом тимчасового захисту, ваш шлях до зарахування, оформлення документів і медичного покриття може відрізнятися від класичного маршруту «VLS-TS з-за кордону», описаного тут: ви можете вступати й оформлюватися вже з території Франції, без окремої студентської візи. Але перехід зі статусу тимчасового захисту на студентський (titre de séjour étudiant) має нюанси, які варто з’ясовувати окремо в префектурі та Campus France — конкретні правила змінюються, тож не покладайтеся на загальні цифри цього розділу для свого випадку. Окремий плюс: безкоштовні курси французької (через OFII та університети) — найшвидший спосіб дійти до B1.

Поширені запитання

Як допомагає College Council

Скласти бюджет на Францію — це проста частина, щойно цифри стають зрозумілими; складніша частина — вибудувати заявку, яка вас вступить, а потім підтвердити кошти для візи. Це та робота, яку ми робимо з родинами, спираючись на ті самі університетські дані, що живлять цей путівник.

Для вимоги з англійської, яку висуває майже кожна французька програма з викладанням англійською — зазвичай TOEFL iBT 90+ або IELTS 6.5+ — наш застосунок TOEFL проводить повні пробні тести iBT з оцінюванням говоріння й письма штучним інтелектом, найближче до справжнього іспиту, що можна зробити вдома; порівняйте два великі тести в нашому путівнику TOEFL проти IELTS. Якщо ви водночас будуєте паралельну заявку до США, де важить SAT, наш застосунок SAT проводить повний цифровий SAT, а чи варто складати SAT іноземним студентам пояснює, де він реально допомагає.

Створіть безкоштовний акаунт на College Council: ми тримаємо кожен французький університет, його вимоги до вступу й те, як туди потрапити, а наш інструмент шансів перетворює ваш атестат чи диплом на реалістичні шанси. Коли ж ви просто хочете дослідити варіанти — і порівняти, скільки насправді коштує рік у Парижі проти Лілля — наш інтерактивний Атлас показує на карті кожен французький заклад і десятки тисяч інших по світу з фактами, потрібними, щоб скласти список вступу.

Читайте також

• Навчання у Франції: повний путівник — повний хаб: університети, вступ, віза й стипендії
• Найкращі університети Франції для іноземних студентів — який заклад найсильніший у чому, поза вартістю
• Як вивчати медицину у Франції — маршрут PASS/LAS і скільки це коштує
• Вартість життя студента в Німеччині — інший маршрут із майже безкоштовним навчанням, стаття за статтею
• Навчання у Великій Британії: повний путівник — преміальна альтернатива, де плата за навчання — домінантна стаття

Джерела та методологія

Цифри вартості в цьому путівнику побудовані з офіційних даних французького уряду й студентських служб, звірені з набором даних Атласу College Council про французькі університети та нашим консультаційним досвідом із родинами міжнародних абітурієнтів. Важливі цифри поточного циклу (плата за навчання, допомога CAF, ціни CROUS, проїзні, SMIC і межі робочих годин) було звірено з офіційними джерелами у червні 2026 року; цифри змінюються щороку, тож завжди звіряйте точну суму для свого року вступу й міста.

1. Campus France — Вартість життя й плата за навчання для іноземних студентів у Франції (державна плата €178 licence / €254 master для ЄС; €2 895 / €3 941 поза ЄС; настанови щодо вартості життя)
2. Ministère de l’Enseignement Supérieur et de la Recherche — щорічний декрет про плату, 2025/26 (Licence ~€178, Master ~€254, Doctorat ~€397; CVEC ~€105)
3. CAF — допомога на житло caf.fr (APL / ALS) (€150–€230/міс типово для студентів, будь-яке громадянство, подається після підписання договору оренди)
4. CROUS / messervices.etudiant.gouv.fr — студентські гуртожитки (€200–€400/міс) і обід в університетському ресторані за €3,30 (€1 для стипендіатів за соціальними критеріями); портал заявки DSE
5. service-public.fr — права студентів на роботу й SMIC (964 години/рік; SMIC €12,31/год брутто з 2026 року) та студентська віза VLS-TS / валідація OFII (€99 віза, €60 OFII, ~€7 380/рік підтвердження коштів); Sécurité Sociale ~70% відшкодування
6. Île-de-France Mobilités — студентський проїзний Navigo imagine R (€88,80/міс); регіональні студентські проїзні €15–€34/міс поза Парижем; SNCF Carte Avantage Jeune €49/рік
7. College Council — набір даних Атласу про вищу освіту (дані про розташування й рейтинги французьких університетів) і внутрішній консультаційний досвід із родинами міжнародних абітурієнтів